Метою вивчення дисципліни «Транспортні засоби» є підготовка фахівців до самостійних рішень професійних завдань з оцінки технічного рівня конструкцій, експлуатаційних властивостей, безпеки руху щодо транспортних засобів різних видів транспорту.

Предметом навчальної дисципліни є транспортні засоби, їх конструктивні властивості, комплексна оцінка пристосованості транспортних засобів до перевезень.

В результаті вивчення дисципліни студент повинен знати: загальні техніко-економічні характеристики основних видів транспорту, що складають єдину транспортну систему України, конструктивні особливості існуючих та перспективних транспортних засобів, їх переваги та недоліки, сучасні вимоги до рухомого складу основних видів транспорту.

Студент повинен вміти: давати оцінку технічного рівня конструкцій транспортних засобів, визначати взаємозв’язок між конструктивними властивостями та експлуатаційними показниками роботи транспортних засобів, проводити комплексну оцінку пристосованості транспортних засобів до перевезень.

Мета викладання дисципліни: дати студентам основні знання та уміння для самостійного аналізу та раціональної організації перевізного процесу.

 Завдання викладання дисципліни: студентами повинні набути  знань відносно складу транспортних систем, взаємодiї їх елементiв, основних техніко-експлуатаційних показників роботи рухомого складу та показників роботи парку рухомого складу, методiв розрахунку показникiв функцiонування, критерiїв та методiв оптимiзацiї технiчних та технологiчних параметрiв транспортних систем, способів та методів організації навантажувально-розвантажувальних операцій.

 Перелік знань, умінь,навичок після викладання дисципліни:

 Знання – основнi положення, методи, моделi теорiї транспортних систем; критерiї ефективностi функцiонування транспортних систем; основи управлiння транспортними потоками; технологію роботи транспортних об’єктів та принципи органiзацiї процесу перевезень.

Уміння виконувати аналiз транспортних систем, визначати параметри вхідних потоків та процесу обслуговування, описувати взаємодiю елементiв систем, розраховувати основнi технiко-експлуатацiйнi показники роботи, давати оцінку технiчним та органiзацiйним заходам. Мати уявлення про сучасні методи формалізації транспортних процесів,  оптимізації технічного оснащення транспортних об’єктів та процесів їх функціонування.

 Суть дисципліни: під час навчання вивчаються такі питання: основні теоретичні положення основ теорії транспортних процесів та систем; критерії ефективності функціонування транспортних систем та їх особливості; стислі характеристики видів транспорту, що складають транспортну систему країни; методику оптимізації вантажопотоків; визначення основних техніко-експлуатаційних показників роботи рухомого складу; визначення продуктивності рухомого складу; визначення собівартості перевезень; визначення показників роботи парку автотранспортних засобів.

Мета викладання дисципліни: дати студентам учіння про вирішення професійних завдань, прийняття рішень в області організації, планування та управління діяльністю транспортних підприємств.

Завдання викладання дисципліни: формування уявлень у студентів про прийняття самостійних рішень на основі різних підходів з точки зору математичних та статистичних методів.

Перелік знань, вмінь, навичок після викладання дисципліни:

 Знання – визначення способів задання різних видів відношень між відправником та одержувачем, прийняття рішень в просторах з частковим порядком, оптимальних бістратегій.

 Уміння – розрахунок способів задання бінарних відношень, побудова недомінантних множин, відокремливі бінарні відношення, паретооптимальні бістратегії в дуополії Курно, застосування леми Карлінга.

 Суть дисципліни: під час навчання дисципліни вивчаються такі питання: бінарні відношення, відношення еквівалентності та домінування, формалізм R-оптимальності, функції вибору, лема Карлінга, задачі векторної оптимізації, дуополія Курно.

Мета викладання дисципліни: дати студентам учіння про контроль та управління транспортуванням, складуванням та іншими операціями, які здійснюються в процесі доведення сировини до споживача.

 Завдання викладання дисципліни: формування уявлень та достатньої компетенції про транспортну логістику, управління та оптимізацію матеріальних потоків, потоків послуг та інформаційних і фінансових потоків.

 Перелік знань, вмінь, навичок після викладання дисципліни:

 Знання – формування у студентів теоретичних знань, на основі яких вони зможуть у подальшому одержати поглиблену підготовку з усіх напрямків практичної логістичної діяльності.

 Уміння – обробка статистичних даних законами розподілу, управління сукупним запасом, визначення структури обсягу перевезень на відстані, сукупного запасу та загальних витрат.

 Суть дисципліни: під час навчання дисципліни вивчаються такі питання: методологічні принципи логістики, концепція логістики, організація взаємодії логістичних посередників, об’єкти логістичного керування, понятійний апарат логістики, прогнозування, оптимальний розмір замовлення, класифікація запасів.

Мета викладання дисципліни: вивчення питань сучасної теорії, технології та організації пасажирського транспорту в умовах міських, приміських, міжміських та міжнародних перевезень.

 Завдання викладання дисципліни: cформувати у студентів навички у проведенні розрахунків, необхідних при обгрунтуванні технологічної та економічної ефективністі заходів, щодо удосконалення функціонування пасажирського транспортного комплексу.

 Перелік знань та умінь після викладання дисципліни.

 Знання: види пасажирського транспорту та перевезень; види автотранспортних підприємств та їх організаційна структура; методи виявлення обсягу перевезень пасажирів, планування та організація руху автобусів у місті та у приміському сполученнях; методи розрахунків необхідного числа автобусів для перевезень, розподіл рухомого складу по маршрутах; методи організації праці водіїв, працівників служби експлуатації автотранспортного підприємства; завдання диспетчеризації та методи диспетчерського керівництва рухом.

 Уміння: обробляти дані дослідження пасажиропотоків і застосовувати їх при розробці технологічних схем організації перевезень; обирати тип рухомого складу, проводити розрахунки та аналіз техніко-експлуатаційних і економічних показників роботи автобусів, розробляти розклади руху, графіки випуску автобусів на маршрути та роботи водіїв і кондукторів.

 Суть дисципліни: Якісна організація міських пасажирських перевезень є одним з головних завдань, розв'язання якої забезпечує життєдіяльність сучасних міст. Рівень розвитку міського транспорту в містах України відстає від потреб населення. Особливо гостро транспортні проблеми проявляються у великих містах та містах-мегаполісах. На жаль практичні питання організації перевезень міського пасажирського транспорту, як правило, відстають від сучасних вимог. Суть дисципліни полягає в опануванні студентами теоретичних знань та практичних умінь, які дозволять в сучасних умовах суттєво підвищити ефективність функціонування пасажирського транспортного комплексу та якість перевезення пасажирів.

Мета викладання дисципліни: формування у студентів уявлення про автомобільні дороги, їх устрій, будівництво, обслуговування та значення для країни.

Завдання викладання дисципліни: сформувати у студентів цілісне розуміння автомобільної дороги, як лінійної інженерної споруди, що будується за новітніми технологіями і є запорукою якісних автомобільних перевезень.

Перелік знань та умінь після викладання дисципліни.

 Знання: класифікація, транспортно-експлуатаційні показники та елементи автомобільних доріг; дорожньо-будівельні матеріали; конструкції дорожнього одягу, взаємодія дороги та рухомого складу, забезпечення безпеки на дорогах.

 Суть дисципліни: Зростання автомобільних перевезень, їх вартість, умови організації перевезень та забезпечення безпеки руху значною мірою залежать від розвитку і стану дорожньої мережі. При русі по поганій дорозі зменшується швидкість, збільшується витрата палива, зростає вартість перевезень, крім того, зростає кількість дорожньо-транспортних пригод, посилюється знос автомобіля, що приводить до збільшення витрат і простоїв в ремонті. На добре спроектованій і правильно побудованій дорозі з твердим і рівним покриттям автомобіль може розвивати потрібну швидкість і перевозити вантаж, що відповідає його максимальної вантажопідйомності. Суть дисципліни полягає в опануванні студентами теоретичних знань та практичних умінь, які дозволять в сучасних умовах організувати ефективне перевезення з урахуванням стану та властивостей вітчизняних автомобільних шляхів.

Мета викладання дисципліни: ознайомити студентів з нормативно-правовою базою міжнародних перевезень, принципами ведення договірної роботи, порядком допуску перевізників до виконання міжнародних перевезень, вимогами основних нормативно-правових актів у сфері міжнародних автомобільних перевезень.

 Завдання викладання дисципліни: сформувати у студентів уявлення про систему міжнародних і вітчизняних нормативно-правових документів, що регулюють діяльність підприємств автомобільного транспорту, які надають послуги з перевезення пасажирів і вантажів у міжнародному сполученні; сформувати навички правового аналізу конфліктних ситуацій.

 Перелік знань, умінь і навичок після викладання дисципліни

 Знання: основні положення Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів, Європейської угоди про дорожнє перевезення небезпечних вантажів, Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП, системи багатосторонніх дозволів ЄКМТ, умови допуску перевізника до міжнародних автомобільних перевезень.

 Уміння: складання договорів перевезення, узгодження умов договору перевезення; складання претензійної заяви та відповіді на нього; підготовка основних міжнародних товаро-транспортних документів; проектування технологічної схеми доставки вантажів у міжнародному сполученні, розрахунок і аналіз основних техніко-експлуатаційних показників роботи рухомого складу на маршруті.

 Суть дисципліни: під час вивчення дисципліни вивчаються наступні питання: цілі і завдання правового регулювання міжнародних перевезень, особливості організацій роботи міжнародного автомобільного перевізника; сфера застосування, основні положення Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів, Європейської угоди про дорожнє перевезення небезпечних вантажів, Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП, системи багатосторонніх дозволів ЄКМТ, контроль за виконанням вимог міжнародних і вітчизняних нормативно - правових актів у сфері регулювання міжнародних перевезень.

Мета:формування у студентів системи знань, необхідних для дослідження економіки підприємств сфери транспорту, правильної та об’єктивної оцінки і прогнозу їх господарсько-фінансової діяльності; теоретична та практична підготовка з наукових основ економічного аналізу, його методу та методології; формування вмінь використання економіко-логічних та економіко-математичних методів і моделей для вивчення економіки автотранспортного підприємства.

 Предмет:система методів і способів аналізу найважливіших показників господарської діяльності суб‘єктів господарювання.

 Змістовні модулі:Наукові основи економічного аналізу. Основні принципи економічного аналізу. Завдання аналізу в умовах ринкової економіки. Метод і методика економічного аналізу. Економіко-логічні методи та способи економічного аналізу. Інформаційне забезпечення та організація аналізу господарської діяльності. Типологія видів економічного аналізу. Комплексний системний економічний аналіз. Методичні основи аналізу найважливіших показників господарської діяльності підприємства.

Мета: формування цілісної системи знань стосовно сутності та змісту процесів складування, його функцій, а також концептуального використання у практичній діяльності, ознайомлення з прикладними аспектами складської логістики з урахування інтегрованого підходу до управління логістичними аспектами.

Предмет: прикладні аспекти логістики складування з урахуванням інтегрованого підходу до управління логістичними системами складування; сучасні методи і технологій складування, формування мережі складів, визначення оптимальної системи складування.

Основні завдання дисципліни: Основними завданнями, що мають бути вирішені у процесі вивчення дисципліни та результатами (компетенціями) вивчення дисципліни, якими має володіти майбутній фахівець, є:

- набуття теоретичних знань у сфері логістики складування та її ролі у сучасній економічній системі;

- опанування методичним інструментарієм розроблення та реалізації завдань аналізу логістичних систем складування, моделювання їхніх складових та зв’язків між суб’єктами ринку;

- оволодіння навичками методик проектування складських мереж, розробки

систем складування, дислокації складів;

- набуття навичок оцінки економічної ефективності використання принципів логістики у складській діяльності.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:

знати:

- економічні основи організації складської діяльності;

- структуру галузевого ринку, характеристику суб'єктів та інфраструктурних об'єктів ринку;

- класифікацію видів складів; характеристику послуг, що надаються складськими організаціями;

- правові засади діяльності, основні види документів, що супроводжують процеси на складі;

- основні показники стану і використання складу;

- діалектику науки про логістику складування;

- роль вітчизняних i закордонних вчених в розвитку науки логістики складування.

вміти:

- виділити область застосування, описати основні завдання та функції складської логістики;

- здійснювати аналіз стану та складської системи країни і підприємства;

- класифікувати застосовувані системи складування і будувати нові залежно від вимог клієнтів;

- вирішувати комплекс завдань формування складської мережі, вибирати посередника за відповідно різними критеріями;

- оцінювати і оптимізувати стан систем;

- використовувати правову та нормативну інформацію при вирішенні поставлених завдань, проводити інформаційну обробки отриманих даних.

Мета: формування системи спеціальних знань і практичних навичок в сфері продажу послуг транспортних підприємств споживачам.

Предмет: оволодіння інструментами, які направлені на найбільш ефективну продажу послуг транспортних підприємств споживачам.

Змістовні модулі: Основи комерційної роботи на транспорті. Класифікація транспортних послуг. Види виробництв на транспорті. Нормативно-правова база транспортного обслуговування. Види договорів між вантажними транспортними підприємствами і споживачами транспортних послуг. Види ринків.  Стратегії маркетингу транспортних послуг. Прогнозування попиту. Конкуренція. Кооперація. Види конкуренції на транспорті. Теоретичні основи трансформації управління збутом на підприємствах України. Документальне оформлення доставки вантажів.

Мета викладання дисципліни: засвоїти загальні принципи побудови автоматичних систем управління дорожнім рухом (АСУД) та автоматичних систем, що встановлені на автомобілі.

 Завдання викладання дисципліни: дати студентам уявлення про принципи дії автоматичних систем та технічних засобів автоматизації, що встановлюються на автомобілі, та за допомогою яких здійснюється керування транспортними потоками.

 Після викладання дисципліни студент отримує знання:

-       принципів побудови систем автоматичного управління технологічними процесами;

-       принципів дії технічних засобів автоматизації та автоматичних систем, що підвищують комфортність та безпеку водія та пасажирів на автомобілі;

-       принципів дії бортових автоматичних систем управління швидкістю та спрямованістю переміщення автомобіля;

-       принципів дії технічних засобів автоматизації, за допомогою яких збирається інформація про дорожню обстановку та здійснюється управління транспортними потоками;

-       принципів побудови автоматичних систем управління дорожнім рухом;

-       алгоритмів управління транспортними потоками, що застосовуються в автоматичних системах управління дорожнім рухом.

 Після викладання дисципліни студент вміє:

-       обґрунтовано вибирати технічні засоби автоматизації для реалізації автоматичних систем управління дорожнім рухом;

-       формувати завдання спеціалістам з автоматизації щодо вимог до АСУД, що розробляється;

-       обґрунтовано вибирати алгоритми управління транспортними засобами на основі аналізу закономірностей зміни у часі характеристик транспортного потоку;

-       розробляти схеми алгоритмів автоматичного керування технічними засобами АСУД для реалізації обраного алгоритму управління транспортними потоками;

-       порівнювати можливі варіанти реалізації АСУД за техніко-економічними показниками.

 Під час викладання дисципліни вивчаються: теорія технічних систем, теорія автоматичного керування, способи організації дорожнього руху, загальна теорія систем, методи проектування систем автоматичного керування технологічними процесами, теорія транспортних потоків.

Мета: формування у студентів наукових і професійних знань в сфері організації, планування, управління перевезеннями різних видів вантажів.

Предмет: процеси формування вантажних одиниць, транспортування вантажів з місць відправлення до місць споживання, а також процеси, що забезпечують їх виконання.

Основні завдання дисципліни:

- формування у студентів теоретичних знань з питань організації, планування і управління вантажним транспортом;

- набуття навичок вирішення задач транспорту при реалізації вантажних перевезень;

- засвоєння змісту, способів і методів проведення аналізу транспортних характеристик вантажів, організації руху і роботи екіпажів транспортних засобів, вибору транспортних засобів, розробки транспортно-технологічних схем доставки вантажів, організації роботи на об’єктах транспорту;

- опанування підходами до планування забезпеченням перевезень і порядком проведення аналізу вантажопотоків, собівартості перевезень, розробки технології виконання комплексу операцій на об`єктах транспорту.

Мета: вивчення основних науково-методологічних принципів, положень з оцінки ефективності як всієї системи, так і окремих її складових, що дозволяє виявити ступінь ефективності ланцюгів транспортних систем.

 Предмет: ланцюги транспортних систем.

Змістовні модулі: Управління матеріальними потоками на основі логістичного підходу. Оптимізації матеріальних потоків. Управління  якістю,  управління  закупками,  управління  запасами,  управління  розподілом  товарів,  управління сервісом. Аналіз ефективності використання рухомого складу. Ефективність процесу управління на підприємстві.

Оцінка ефективності діяльності підприємств як окремих елементів транспортних процесів, так і всієї системи.

Мета викладання дисципліни: формування системних знань і практичних умінь з транспортного планування міст, вивчення питань сучасної теорії планування транспортних магістралей у містах з урахуванням перспективних значень інтенсивності руху транспорту та розвитку міст, раціональної організації взаємодії різних видів міського пасажирського транспорту.

 Завдання викладання дисципліни: опанування студентами принципів і методів раціонального планування та реконструкції транспортних мереж міст, що забезпечують підвищення ефективності вантажних та пасажирських перевезень, безпеки руху в умовах сучасних міст.

 Перелік знань та умінь після викладання дисципліни.

 Знання: місто і транспорт в процесі їх взаємного розвитку; система містобудівної документації; міські планувальні структури; функціональне зонування міста; рухливість міського населення; класифікація міських шляхів сполучення; поперечні профілі міських доріг і вулиць; перехрещення міських вулиць на одному рівні; обладнання автомобільних стоянок у містах; інженерне обладнання центральних магістралей та місцевих вулиць.

 Уміння: прогнозувати інтенсивності руху автомобілів, застосовуючи сучасні методи прогнозування; визначати характеристики вулично-дорожньої мережі міста; аналізувати склад транспортного потоку; визначати пропускну здатність вуличних перехрещень та міських доріг і вулиць з рухом, що регулюється, або не регулюється

 Суть дисципліни: В сучасних умовах організація транспортного руху в містах має важливе значення у розвитку та функціонуванні будь-якого великого міста. Основними завданнями організації руху транспорту є мінімальні витрати на переміщення, високий рівень комфорту, мінімально можливий рівень забруднення та шкоди навколишньому середовищу, а також максимальний рівень безпеки для учасників руху. Одним з методів організації руху транспорту є моделювання транспортної мережі міста, що є складним оптимізаційним завданням.

Мета: формування системи спеціальних знань і практичних навичок у галузі аналізу та планування показників господарсько-виробничої діяльності автотранспортного підприємства з урахуванням чинників зовнішнього та внутрішнього середовища його функціонування.

 Предмет: економічний механізм функціонування підприємства, формування та використання його потенціалу з метою оптимізації економічних результатів діяльності.

 Змістовні модулі: Підприємство як відкрита система, суб‘єкт та об‘єкт ринкових відносин.

Економічні ресурси та ресурсний потенціал підприємства. Засоби виробництва та засоби праці, аналіз, планування, відтворення, оцінка ефективності використання. Трудові ресурси підприємства, їх склад, порядок планування. Продуктивність та ефективність праці, показники, що їх характеризують. Форми та системи оплати праці. Фонд заробітної платні, його склад, порядок визначення. Витрати на утримання трудових ресурсів, джерела їх покриття. Науково-технічний прогрес як основа розвитку та інтенсифікації виробництва.

Аналіз витрат на надання послуг. Собівартість перевезень. Класифікація витрат. Кошторис витрат. Аналіз собівартості послуг. Обґрунтування кошторису витрат за елементами. Доходи підприємства та джерела їх формування. Прибуток як основний показник фінансових результатів діяльності. Рентабельність. Механізм утворення та розподілу прибутку.

Оцінка ефективності діяльності підприємств, його конкурентоспроможності, шляхи та резерви їх підвищення. 

Мета викладання дисципліни: дати студентам учіння про теоретичні знання з організації дорожнього руху, правила безпечного руху транспортних засобів і пішоходів на дорозі; навички правильної орієнтації в дорожній обстановці, оцінки ситуації та прогнозування її розвитку; уміння користуватися нормативно-правовими актами у сфері дорожнього руху.

 Завдання викладання дисципліни: ознайомлення студентів із загальними положеннями, термінами та визначеннями, обов’язками і правами учасників дорожнього руху, особливими умовами руху, дорожніми умовами, класифікацією дорожньо-транспортних пригод та заходами запобігання їм, обов’язками посадових осіб щодо гарантування безпеки дорожнього руху та іншими вимогами до організації безпечного руху транспортних засобів; послідовне вивчення студентами правил регулювання дорожнього руху, зупинки і стоянки транспортних засобів, а також сформулювати вміння та навики перелічені нижче.

 Перелік знань, умінь, навичок після викладання дисципліни:

 Знання – базуються на знаннях правил дорожнього руху; будови автомобіля, технології технічного обслуговування і ремонту автомобілів, основ керування автомобілем, основних елементів автомобільних доріг, основ медичних та юридичних знань.

 Уміння – використовуючи правила дорожнього руху та державні стандарти, державні будівельні норми, нормативні документи та типові рішення інженерно-планувальних і організаційних заходів в процесі експлуатації міського та міжміського пасажирського транспорту забезпечувати безпеку дорожнього руху в місцях посадки-висадки пасажирів, на майданчиках відпочинку, видових майданчиках, на стоянках пасажирського транспорту, а також на автовокзалах і автостанціях.

 Суть дисципліни: під час навчання дисципліни вивчаються такі питання: основні поняття та терміни; обов’язки та права учасників дорожнього руху; дорожні знаки; дорожня розмітка і дорожнє обладнання; регулювання дорожнього руху за допомогою сигналів світлофорів та регулювальника; прийоми керування автомобілем; перевезення людей та вантажів; вимоги до технічного стану та обладнання транспортних засобів; основи психофізіології праці та поведінки водія; експлуатаційні властивості транспортного засобу та його керованість.

Мета викладання дисципліни: дати студентам учіння про опанування навиків вирішення практичних задач з експертного розслідування ДТП; про дослідження причин та встановлення факторів, що спричинили виникнення та розвиток аварії.

 Завдання викладання дисципліни: ознайомлення студентів з законодавчими положеннями, що регламентують діяльність судових експертів-автотехніків, їх компетенцію, права і обов'язки, функції осіб, які проводять службове розслідування випадків в автотранспортних підприємствах, методикою експертного аналізу основних видів ДТП, а також сформулювати вміння та навики перелічені нижче.

 Перелік знань, вмінь, навичок після викладання дисципліни:

 Знання – з юриспруденції; криміналістики; медицини; психофізіології; конструкції, теорії і розрахунку транспортних засобів, технології їх виготовлення, обслуговування і ремонту; проектування, будівництва і експлуатації доріг; організації і безпеки дорожнього руху.

 Уміння – використовуючи правила дорожнього руху, нормативні документи, державні стандарти, державні будівельні норми, проводити розслідування причин скоєння ДТП з метою поліпшення безпеки дорожнього руху; в процесі обстеження ділянок автомобільних доріг загального користування та вулиць населених пунктів, формувати заходи, щодо підвищення безпеки дорожнього руху та ліквідації міст концентрації ДТП.

 Суть дисципліни: під час навчання дисципліни вивчаються такі питання: розрахунки руху автомобіля; методика аналізу наїзду автомобіля на пішохода, велосипедиста або мотоцикліста; методика аналізу маневру автомобіля; методика аналізу наїзду на нерухому перешкоду і зіткнення автомобілів.

На базі чинного законодавства вивчаються такі питання як концепція проекту та його життєвий цикл, функціональні аспекти проектного аналізу: маркетинговий, технічний, екологічний, соціальний, інституційний, фінансовий та економічний, методичний інструментарій розробки та прийняття проектних рішень з позицій невизначеності зовнішнього середовища та обмеженості ресурсів.

 У результати вивчення дисципліни «Проектний аналіз» студент повинен:

-     знати – основні концепції, поняття, методи і підходи, які використовуються в світовій практиці для аналізу проектів; особливості різних функціональних аспектів аналізу, підготовки та реалізації проектів на місцевому, галузевому, регіональному та національному рівнях;

- вміти – обґрунтовувати вибір проектних рішень за певних умов; обчислювати показники ефективності проектів, оцінювати доцільність їх застосування; опрацьовувати процедури розробки, аналізу, порівняння та обґрунтування вибору проектів.

Мета викладання дисципліни: набути знання з основ теорії і практики, технології і організації навантажувально-розвантажувальних робіт (НРР) при перевезеннях вантажів автомобільним транспортом

 Завдання викладання дисципліни: сформувати у студентів цілісне розуміння процесу організації навантажувально-розвантажувальних робіт в цілому та окремих її складових, отримати практичні навики, щодо розробки оптимальних схем організації НРР при перевезеннях вантажів автомобільним транспортом

 Перелік знань та умінь після викладання дисципліни.

 Знання: елементи часу простою автомобілів у навантажувально-розвантажувальних пунктах (НРП); граничні норми часу простою автомобілей; проблеми підвищення продуктивності рухомого складу; аналіз тривалості простою рухомого складу у НРП; класифікація навантажувально-розвантажувальних механизмів (НРМ) та розрахунок іх продуктивності; допоміжні пристрої та пристрої для захоплення вантажів; розрахунок та характеристики навантажувально-розвантажувального майданчика; механізація НРР при перевезенні основних видів вантажів.

 Уміння: аналізувати роботу навантажувального поста та пункту; розробляти прогресивні, науково обґрунтовані схеми організації технологічного процесу навантажувально-розвантажувальних робіт; розраховувати продуктивність навантажувально-розвантажувальних механізмів та їх кількість.

 Суть дисципліни: Організація навантажувально-розвантажувальних робот до цього часу характеризується непродуктивними витратами робочого часу та застосуванням важкої ручної праці. Внаслідок цього в транспортних витратах у середньому 30-35% витрат припадає на навантажувально-розвантажувальні роботи, що, як і раніше, є трудомісткими, малопродуктивними та дорого коштують. Різноманітні умови виконання транспортно-складських робот, багата кількість різновидів засобів технологічного забезпечення перевезень та їх поєднання дозволяють сформувати велику кількість варіантів виконання НРР. Суть дисципліни полягає в опануванні студентами теоритичних знань та практичних умінь, які дозволять в сучасних умовах суттєво підвищити ефективність виконання ННР та зменшити трудомісткість їх виконання.

Мета викладання дисципліни: ознайомити студентів з принципами організації експлуатаційної роботи залізничного транспорту, особливостями виконання технологічних операцій перевізного процесу, організації взаємодія різних видів транспорту в рамках єдиної транспортної системи.

 Завдання викладання дисципліни: сформувати у студентів цілісне розуміння (сприйняття) транспортного процесу як взаємопов'язаної послідовності технологічних операції за участю різних видів транспорту, навички аналізу роботи технологічних комплексів залізничного, річкового та авіаційного транспорту.

 Перелік знань, умінь і навичок після викладання дисципліни:

 Знання: основні характеристики, конкурентні переваги і недоліки видів транспорту, що становлять Єдину транспортну систему України; основні елементи технологічних комплексів залізничних станцій, річкових портів, аеропортів; особливості технологічних циклів обробки вантажів і обслуговування пасажирів; принципи організації змішаних перевезень і роботи транспортних вузлів.

 Уміння: визначити раціональну область застосування різних видів транспорту і транспортних засобів; розраховувати техніко-експлуатаційні показники роботи рухомого складу; обґрунтовувати технологічні і організаційні захід щодо підвищення ефективності роботи транспортних вузлів.

 Суть дисципліни: під час вивчення дисципліни вивчаються наступні питання: призначення, класифікація, структура залізничних станцій, річкових портів і аеропортів, методи нормування експлуатаційної роботи; забезпечення схоронності доставки вантажів; методи обслуговування пасажирів в пасажирських транспортних комплексах.

Мета: формування у студентів на основі наукового підходу практичні навички вирішення питань проблеми підвищення ефективності перевезення вантажів автомобільним транспортом шляхом використання спеціалізації автомобільних перевезень у відповідності з властивостями вантажів.

Предмет: методичні засади підвищення ефективності перевезень шляхом використання спеціалізованих транспортних засобів.

Основні завдання дисципліни: вивчення методологічних основ спеціалізації автотранспортних засобів; оволодіння конструктивними особливостями та принципами роботи механізмів і систем спеціалізованих автотранспортних засобів; навчання практичним навичкам роботи з підвищення ефективності використання автотранспортних засобів.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:

знати:

-        транспортну характеристику, класифікацію та властивості вантажів;

-       основні види спеціалізованих автотранспортних засобів: самоскиди, фургони, цистерни, контейнеровози, автомобілі та автопоїзди для перевезення довгомірних і великовагових вантажів, автомобілі та автопоїзди-самонавантажувачі;

-       конструкції та принципи роботи механізмів та систем;

-       навантажувально-розвантажувальні засоби та спеціальні автомобілі, технологію їх вибору;

-           методи оцінки і шляхи вдосконалення експлуатаційних властивостей спеціалізованих автотранспортних засобів;

вміти:

-самостійно освоювати нові конструкції спеціалізованих автотранспортних засобів та їх механізмів, критично оцінювати їх технічний рівень;

-аналізувати експлуатаційні властивості спеціалізованих автомобілів з метою правильного їх використання в практичній діяльності.

 

Мета:надати студентам знання з основних розділів теоретичного і практичного маркетингу, оволодіння використання інструментарію маркетингу стосовно практичної діяльності вітчизняних автомобільних підприємств, розглянути основні напрямки використання маркетингу в діяльності підприємств в економіці України.

 Предмет:Оволодіння конкретними маркетинговими інструментами як складовою механізму управління сучасним підприємством.

 Змістовні модулі: Організація маркетингової діяльності. маркетингові дослідження. Аналіз транспортних послуг. Розробка товарної марки. Розробка сервісного обслуговування. Аналіз споживчого ринку. Аналіз ринку підприємств. Цінова політика. Просування послуг. Результативність маркетингової діяльності.