Активна діяльність з пошуку прийнятних способів об'єднання безперервно зростаючого обсягу інформації привела до створення на початку 60-х років спеціальних програмних комплексів,

названих "Системи управління базами даних" (СУБД).

Основна особливість СУБД – це наявність процедур для введення і збереження не тільки самих даних, але і описів їх структури.

Файли, забезпечені описом збережених у них даних і знаходяться під управлінням СУБД, стали називати "Бази даних" (БД).

БД – спільно використовуваний набір логічно пов'язаних даних, призначений для задоволення інформаційних потреб організації.

Це єдине, велике сховище даних, яке визначається одноразово, а потім використовується одночасно багатьма користувачами з різних підрозділів.

СУБД – це сукупність мовних та програмних засобів, призначених для створення, ведення і сумісного використання БД багатьма користувачами.