Коли студент обрав для себе спеціальність, пов'язану з економікою, то назав­ж­ди зв'язав свою долю з математикою. У стінах вищого навчального закла­ду студентові доведеться мати справу з безліччю математичних дисцип­лін, перша з яких «Вища математика». Шкільний курс алгебри та геометрії створив фундамент математичної підготовки студента. Необхідно си­стематизувати, закріпити й протестувати ці знання. Для цього потрібно розв’язати деякі типові задачі з елементарної математики, згадати деякі фор­мули. 

Ті величини, з якими ми маємо справу при вивченні економіки, є вели­чинами, що змінюються або змінними. «Вища математика», вивчає змінні величини не ізольовано, а в їхньому взаємному зв'язку. Бурхливий роз­виток сучасної математики тісно пов’язаний із тим, що теорія й практика вису­вають нові й нові задачі, які математика повинна розв'язувати. Старих (елемен­тарних) знань стає недостатньо, доводиться винаходити нові шляхи, нові ме­тоди. Так виникла лінійна алгебра, найбільш важлива в застосуваннях частина алгебри.

Першим, за часом виникнення, питанням, що відноситься до лінійної ал­гебри була теорія лінійних рівнянь. Розвиток останньої призвів до створення теорії визначників, а пізніше – теорії матриць і пов’язаної з нею теорії векторних просторів і лінійних перетворень у них, а також теорії квадратичних форм. Ці теорії широко застосовуються в економіці.