Мета вивчення дисципліни – формування уявлень, знань і умінь щодо побудови та використання математичних моделей геологічного середовища, чисельних та статистичних методів аналізу закономірностей та процесів у масиві гірських порід, використання їх у практичній діяльності.

Основні завдання дисципліни:

- сформувати у студентів знання про побудову математичних моделей геологічного середовища

- ознайомити студентів з основними математико-статистичними моделями, що застосовуються у наукових дослідженнях та на практиці;

- стимулювати студентів-магістрів до систематичної самостійної наукової роботи.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • типи математичних моделей та їхню класифікацію;
  • способи представлення геологічних даних,
  • принципи моделювання геологічних процесів статистичними методами;

вміти:

  • використовувати математичні моделі для аналізу геологічних процесів та явищ;
  • формулювати статистичні гіпотези щодо геологічних процесів та систем,
    перевіряти їхню істинність на основі критеріїв математичної статистики;
  • аналізувати на прикладах зміни в елементах геологічного середовища на основі моделей.
  • проводити розрахунки на основі співвідношень математичних моделей для аналізу геологічних даних.

Інженерна геодинаміка - напрям інженерної геології, що вивчає механізм, динаміку, локальні закономірності формування природних і антропогенних інженерно-геологічних процесів у верхніх горизонтах земної кори в звязку з здійсненої, поточної або запланованої господарською діяльністю. У практичному плані інженерна геодинаміка покликана вирішувати завдання інженерно-геологічного обгрунтування будівництва споруд в різних, в тому числі в складних геологічних умовах. У теоретичному плані вона повинна розробити наукові основи і методи управління геологічними процесами та інженерного захисту територій, будівель і споруд від небезпечних геологічних процесів.

Вивчається методика інженерно-геологічних досліджень, зокрема, види та місця розміщення дослідних робот, що встановлюються на основі геологічних, інженерних та екологічних критеріїв. Аналізуються раціональні методи вивчення фізичних, механічних і фільтраційних властивостей ґрунтів в залежності від їх стану. Характеризуються особливості обстеження споруд і режимні інженерно-геологічні спостереження. Лабораторні роботи присвячені статистичній обробці інженерно-геологічної інформації.

В даному курсі викладені основи гідрогеологічних знань. Детально розглянуті будова і межі підземної гідросфери, її основні властивості та зв'язок з іншими оболонками Землі, єдність природних вод і їх кругообіг на планеті. Дані основні поняття, класифікації та терміни, що використовуються в гідрогеології. Опис підземних вод за різними ознаками: вид, походження, динаміка, хімія, температура, ресурси, режим і стан. Надано аналіз основних методів вивчення підземних вод. Оцінені умови формування та експлуатації родовищ підземних вод. Сформульовано основні екологічні проблеми, що виникають при експлуатації водоносних систем. При складанні курсу широко використовувалися результати новітніх теоретичних, методичних і виробничих досліджень. Також висвітлені питання охорони підземних вод від виснаження і забруднення.

Мета вивчення дисципліни – формування знань і умінь щодо основ та практичного використання математичних методів, що застосовуються при охороні навколишнього середовища, зокрема, при аналізі й прогнозі процесів техногенезу підземної гідросфери.

Основні завдання дисципліни:

- сформувати уявлення про фізико-математичні основи міграції речовин в потоках підземних вод;

- сформувати сучасні уявлення про основні групи методів, що використовуються для аналізу й прогнозу масо переносу в геологічному середовищі;

- ознайомити з методикою чисельного моделювання міграції;

- сформувати уміння проводити інверсне моделювання для ідентифікації параметрів математичних моделей міграції.

Мета вивчення дисципліни – формування уявлень, знань щодо фізико-хімічних змін, що супроводжують забруднення підземних вод, умінь виконувати прогнози цих процесів та обґрунтовувати засоби та заходи захисту підземних вод та їх раціонального використання

Основні завдання дисципліни: сформувати уявлення про фізико-хімічні процеси при міграції речовин у підземних водах; ознайомити з принципами гідрогеохімічної схематизації; сформувати цілісну картину про способи захисту підземних вод в умовах техногенного впливу;

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати: принципи використання аналітичних та чисельних моделей міграції речовин у підземних водах, основні техногенні забруднювачі та способи очистки зон забруднення підземних вод, вміти: використовувати на практиці чисельні моделі міграції речовин у підземних водах. оцінювати параметри захисту та раціонального використання підземних вод в умовах техногенного впливу.

Вивчаються особливості комплексної гідрогеологічної зйомки для меліорації земель, принципи регулювання режиму ґрунтових вод на меліорованих землях. Характеризуються засоби іригації та штучного дренажу на зрошуваних землях. Розглядаються складові балансу підземних вод та зміни гідрогеологічних умов на меліорованих землях. Лабораторні роботи присвячені оцінці фільтраційних втрат при роботі зрошувальних систем, визначенню зони впливу магістрального каналу, оцінці складових водного балансу і прогнозу підтоплення території при зрошуванні земель.

Предметом дисципліни є вивчення водних ресурсів України та напрями їх використання, систем водопостачання та водовідведення, джерел водопостачання, видів водозабірних споруд, екологічних аспектів водопостачання, видів інженерних меліорацій, зрошення та осушення земель. Лабораторні заняття присвячені розв’язанню конкретних практичних задач і виконанню техніко-економічного обґрунтування проектних варіантів.

Предметом дисципліни є вивчення підземних вод за допомогою математичного опису їх руху в природних та змінених під впливом діяльності людини умовах, аналітичні методи геофільтраційних розрахунків, що застосовуються при вирішенні низки практичних господарських задач. Лабораторні роботи присвячені схематизації природних умов і обґрунтуванню фільтраційних схем водоносних горизонтів з метою проведення гідрогеологічних розрахунків, обробки результатів дослідно-фільтраційних робіт, визначенню гідрогеологічних параметрів водоносних пластів.

Мета вивчення дисципліни – формування уявлень, знань і умінь щодо структури геолого-технічних систем та засобів їх зображення та графічного представлення за допомогою сучасних програмних засобів.

Основні завдання дисципліни:

- сформувати уявлення про структуру та розвиток геолого-технічних систем у часі й просторі;

- ознайомити з процесами у геолого-технічних системах;

- стимулювати до систематичного самостійного опанування сучасними програмними засобами графіки для зображення геологічних об’єктів.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати сучасні програмні засоби графічного зображення геолого-технічних систем, такі як Surfer та MapInfo, виконувати типові завдання з графічного зображення елементів геолого-технічних систем у програмах Surfer та MapInfo.

Мета вивчення дисципліни – формування уявлень щодо походження радіоактивних вод, набуття знань щодо міграції радіоактивних елементів у підземній гідросфері при розвідуванні та експлуатації родовищ радіоактивних руд, умінь виконувати прогнози динаміки вмісту радіоактивних елементів у геологічному середовищі, зокрема, у підземних водах.

Основні завдання дисципліни:

- сформувати уявлення про фізико-хімічні властивості радіоактивних елементів;

- ознайомити з основними радіоактивними мінералами;

- сформувати цілісну картину про закономірності поширення радіоактивних елементів у підземній гідросфері;

Вивчаються особливості формування динамічних ресурсів і експлуатаційних запасів підземних вод а також параметри ємнісних запасів підземних вод. Характеризуються методи оцінки динамічних ресурсів, їх переваги і недоліки. Аналізуються методи розрахунку водозабірних споруд для оцінки експлуатаційних запасів підземних вод, у тому числі в умовах штучного поповнення. Надається класифікація експлуатаційних запасів і прогнозних ресурсів підземних вод. Лабораторні роботи присвячені оцінці експлуатаційних та ємнісних запасів підземних вод, ресурсів підземних вод гідрометричним і гідродинамічним способами

В рамках курсу визначаються предмет і задачі дисципліни, фактори обводнення родовищ корисних копалин та ступені складності гідрогеологічних умов. Розглядаються особливості гідродинамічних та гідрогеохімічних умов різних типів родовищ (в несцементованих піщано-глинистих  породах, тріщинуватих скальних, в умовах карсту, соляних та нафтогазових), а також принципи використання гідрогеологічних критеріїв при їх пошуках та розвідці. Вивчаються спеціальні способи проходки гірничих виробок та осушення родовищ при їх експлуатації,  аналітичні методи визначення величин водопритоків. Лабораторний практикум  присвячений застосуванню аналітичних методів визначення величин водопритоків в гірничі виробки та параметрів дренажних систем.