У запропонованому курсі розглянуті питання основ фундаментальної теорії електроприводів постійного та змінного струму. Показано методи регулювання їх основних координат і наведені спрощені  приклади реалізації розімкнутих та замкнених систем їхнього керування. Приділено особливу увагу застосуванню сучасної силової електроніки, на базі якої будуються перетворювачі напруги і частоти для живлення електроприводів. 

Споживні властивості готової продукції безумовно залежать від правильної роботи електропривода виробничих агрегатів. У значній мірі це обумовлено якістю перехідних режимів роботи електропривода. Як наслідок в дисципліні розглянуті відомі режими і математичні моделі для дослідження перехідних процесів електромеханічних систем.

Основне призначення електропривода – перетворення електричної енергії  в механічну та здійснення керування цим процесом. Тому енергетичні показники та характеристики електропривода мають першорядне значення, тим більше, що електропривод споживає близько 65% електроенергії, що виробляється.

У курсі дисципліни показано ряд існуючих та декілька нових способів ефективної експлуатації керованих і не керованих приводів. Слід зауважити, що такі з них як: залучення нових матеріалів при розробці електродвигунів з підвищенням ККД до 5%; уточнення величини встановленої потужності у залежності від умов роботи кожного конкретного механізму; впровадження регульованого електропривода; вибір раціональних типів електропривода та способів керування задля мінімізації втрат у їх силовому каналі.