Курс орієнтовано на вивчення звукової системи української мови, що передбачає розгляд основних понять фонетики й фонології (вчення про фонему, співвідношення фонема – звук – літера), класифікації звуків, диференційних ознак фонем сучасної української мови, реалізації фонем у потоці мовлення, фонетичних та історичних чергувань, одиниць акцентології, принципів сучасної української орфографії та орфоепії, відомостей про українську графічну систему, з'ясування фонологічних особливостей української мови у порівнянні з іншими слов'янськими.

Курс спрямовано на засвоєння подальших граматичних правил з чеської мови, розуміння особливостей лексичного значення слова (синоніми, омоніми, антоніми, лексико-семантичні поля). Вивчення шляхів збагачення чеської лексики (словотворення, запозичення, утворення фразеологічних одиниць). Розуміння відмінностей між різними видами письма та стилями написання, різними способами сприйняття та обробки усної та друкованої інформації, вміння рефлектувати, а саме відповідно висловлюватись з приводу почутого. Курс орієнтовано на розуміння різноманітних текстів невеликого обсягу та ефективне використання знань з чеської мови у різноманітних ситуаціях соціального, навчального та професійного спілкування; розуміння та комунікативне реагування на загальну та приховану інформацію у таких типах тексту – історії, оповідання, уривки зі статей, невеликі віршові форми.


Курс орієнтовано на досягнення “середнього” рівня володіння мовою, що передбачає такі вміння: сприймати чеську мову на слух і розуміти усне мовлення; спілкуватись; правильно писати слова, тексти; читати адаптовану літературу, а також на засвоєння основ чеської граматики, у результаті чого формується готовність до роботи з першоджерелами та науковою літературою, засвоєння знань з фонетики, лексикології, морфології, синтаксису чеської мови; систематизування, повторення, закріплення й удосконалення набутих знань в процесі навчання. Робота над темами та різножанровими видами текстів передбачає подальше вдосконалення лексичних, граматичних, фонетичних навичок студентів, розширення їхнього активного та потенційного словникового запасу. Це відбувається як при аналізі текстового матеріалу, так і в ситуативних контекстах, в різних видах мовленнєвої діяльності.


Курс сприяє набуттю комунікативного досвіду, розвиткові креативних здібностей студентів та спонукає до самореалізації фахівців, активізує пізнавальні інтереси, реалізує евристичні здібності як визначальні для формування професійної майстерності та конкурентоздатності сучасного фахівця. Під час вивчення курсу виробляються навички оптимальної мовної поведінки у професійній сфері: вплив на співрозмовника за допомогою вмілого використання різноманітних мовних засобів, знання культури монологу, діалогу та полілогу. Набувається досвід зі сприйняття й відтворення фахових текстів, засвоєння лексики і термінології майбутнього фаху, вибір комунікативно виправданих мовних засобів, послуговування різними типами словників.

Курс спрямовано на вивчення рівня розвитку національної літературної мови, історичних етапів формування стилістичних засобів, основних ознак сучасного стану мови, функціональних стилів мови, стильової і жанрово-стильової диференціації мовних одиниць. Вивчаються прийоми організації і використання виразових зображальних засобів в різних стилях. Курс орієнтовано на опанування студентами можливостей української мови в різних функціональних стилях на лексичному, фразеологічному, морфологічному, синтаксичному рівнях, засвоєння орфоепічних, акцентуаційних та інших норм літературної мови. Засвоєння курсу передбачає вирішення комплексу завдань щодо усвідомленого ставлення до української мови як інтелектуальної, духовної та культурної цінності, потреби досконалого володіння нею у майбутній професійній діяльності, поглиблення знань про мову як багатофункціональну знакову систему. Оволодіння методиками мовностилістичного аналізу дає змогу на конкретному мовному матеріалі показати шляхи наукового осмислення мовних стилістичних явищ.


Курс спрямовано на підвищення якості мовної компетенції та мовленнєвої діяльності студентів, розвиток відповідних мовних навичок оволодіння мовою (вимови, лексики й граматики), ознайомлення студентів із різноманітними типами дискурсу та специфікою їхнього змістовного та формального планів, формування естетичного сприйняття художньої літератури, розуміння та комунікативне реагування на загальну та приховану інформацію у таких типах тексту – історії, оповідання, уривки зі статей, невеликі віршові форми. Курс також спрямовано на удосконалення практики усіх чотирьох мовних навиків, як рецептивних (читання і слухання), так і продуктивних (письмо і говоріння). Дотримуючись правил орфографії, вміти писати приватний та офіційний лист, автобіографію, оголошення; ідентифікувати та аналізувати роль стилістичних прийомів та експресивних засобів чеської мови, що зустрічаються у текстах різних видів дискурсу; ідентифікувати головні питання та специфічні деталі під час аудіювання; застосовувати різноманітні прийоми роботи зі словниками.


Курс спрямований на ознайомлення з основними положеннями лінгвопоетики текстів в слов'янському контексті; розкриття прагматичної функції лінгвальної та нелінгвальної одиниці тексту, порівнюючи та аналізуючи твори західнослов'янських та східнослов'янських письменників; пояснення особливостей функціонування мовних одиниць у художніх творах. Курс вивчає основи лінгвопоетичного та лінгвостилістичного аналізів художніх текстів письменників-славістів, основні засоби виразності мови, парадигматичні взаємозв’язки лексики (синонімія, антонімія, лексико-семантичні поля); шляхи збагачення чеської, польської та української лексики (словотворення, зміна лексичного значення, утворення фразеологічних одиниць).


Курс орієнтовано на вивчення поняттєвого апарату когнітивної лінгвістики; передумов її становлення; зв'язків із іншими науковими дисциплінами та сучасними тенденціями її розвитку. Розглядаються поняття категоризації та концептуалізації; поняття когнітивної моделі та когнітивної дефініції; основні теорії когнітивної лінгвістики та практичні методи їх застосування для здійснення когнітивного аналізу тексту. Курс вчить оперувати основними поняттями когнітивної лінгвістики та орієнтуватися у її сучасних тенденціях розвитку; визначати основні положення теоретичних концепцій когнітивної лінгвістики; розуміти особливості когнітивного підходу до вивчення мови; усвідомлювати особливості співвідношення мови та мовлення; розрізняти різні типи мовних знаків та інтерпретувати їх. Навчальна дисципліна покликана ознайомити студентів з теоретико-методологічними засадами когнітивної лінгвістики як одного з найактуальніших напрямів сучасного мовознавства. Курс відкриває широкі перспективи бачення мови в усіх її різноманітних зв’язках із людиною, з її інтелектом і розумом, з усіма мисленнєвими й пізнавальними процесами. У сферу інтересів когнітивної лінгвістики входить вивчення ментальних основ розуміння і продукування мовлення з погляду того, як структури мовного знання репрезентуються і беруть участь в переробленні інформації.


Курс «Вступ до слов'янської філології» має історичну й етнографічну складову, містить значний культурологічний компонент і сприяє розвитку в студентів інтересу до джерел нашої сучасної культури. Вивчення курсу є важливим компонентом загальнолінгвістичної й славістичної підготовки студента, збагачує уявлення про слов'янське мовне споріднення й про місце української мови серед інших слов'янських мов. Курс вивчає: суть порівняльно-історичного методу вивчення споріднених мов; лінгвістичні методики реконструкції доісторичного минулого слов'ян (мови, господарського укладу, побуту, території розселення праслов’ян); основні гіпотези про прабатьківщину слов'ян; загальні відомості про слов'янські народи та їхні мови (територія проживання, приблизна чисельність, столиця, етноніми та їхнє походження, діалекти, короткі відомості з історії літературної мови й писемності); загальні особливості  граматичного  складу слов'янських мов; класифікацію слов'янських мов і найважливіших класифікаційних фонетичних відповідностей між слов'янськими мовами; принципи, покладені в основу слов'янських графічних систем; основні фонетичні особливості конкретних слов'янських мов і шляхи відбиття їх у графіці.


Курс вивчає структуру похідного слова і способи творення нових слів. Розглядаються морфологічний, ономасіологічний, структурний аспекти словотвору. Вивчається похідне слово як одиниця словотвору (подільність та похідність, твірна база і формант). Розглядаються формально-семантичні взаємовідношення між твірним та похідним словами (словотвірна пара, семантичні взаємовідношення між мотивувальним та мотивованим словами, словотвірне значення як вираження мотивувальних взаємовідношень). Аналізується системність українського словотвору (словотвірний тип, словотвірний ряд, словотвірна категорія, словотвірний ланцюжок, словотвірна парадигма, словотвірне гніздо. Розглядається поняття словотвірної моделі. Вивчаються способи словотворення та їх класифікація (суфіксальний, нульсуфіксальний, префіксальний, постфіксальний, флективний способи; префіксально-суфіксальний, суфіксально-постфіксальний, префіксально-постфіксальний, префіксально-суфіксально-постфіксальний, префіксально-флективний способи; осново- і словоскладання, абревіація; складносуфіксальний, складнонульсуфіксальний, складнопрефіксально-суфіксальний, складнофлективний способи; морфолого-синтаксичний, лексико-семантичний, лексико-синтаксичний способи). Робиться словотвірний аналіз слова.


Курс "Сучасна українська літературна мова (Морфеміка)" вивчає морфеми, спираючись на структурно-семантичний підхід, який домінує у сучасному мовознавстві, встановлює їх типи та класифікацію за різними ознаками, визначає функції у слові, досліджує формальні та семантичні властивості, закономірності їх поєднання у лінійному ряді, принципи виділення та ідентифікації; розглядає морфему у співвідношенні з іншими одиницями мови, а також валентність морфем; вивчає морфемну структуру слова; визначає типи і ступені подільності основ; аналізує морфонологічні явища та історичні зміни у структурі слова. Робиться морфемний аналіз слова.


Ректорська контрольна робота з української мови проводиться згідно з наказом ректора.  

Мета курсу:  закласти основи загального філологічного розвитку студентів, показати історичну перспективу розвитку системи старослов’янської мови в її зв’язку з іншими слов’янськими та індоєвропейськими мовами.


Основною метою викладання курсу «Українська мова» є підготовка грамотних, висококваліфікованих фахівців, які досконало володіють державною мовою; ознайомлення студентів з особливостями офіційно-ділового стилю мовлення; вироблення практичних навичок складання й оформлення фахової документації з використанням професійної термінології; підготовка студентів до здійснення грамотного спілкування з учасниками трудового процесу; підвищення загального рівня усного й писемного мовлення.


Мета навчального курсу «Українська мова» – підвищення рівня загальномовної підготовки, мовної грамотності, комунікативної компетентності студентів,  майбутніх фахівців. Практичне оволодіння основами офіційно-ділового, наукового, розмовного стилів української мови для забезпечення професійного спілкування  на належному мовному рівні.